POM доступний у двох основних типах: гомополімер (POM-H) і сополімер (POM-C). Гомополімер забезпечує трохи вищу міцність на розрив, жорсткість і опір повзучості, тоді як сополімер забезпечує кращу хімічну стійкість і термічну стабільність. Цей матеріал є висококристалічним, що надає йому відмінне поєднання високої міцності, твердості та чудової оброблюваності. На відміну від багатьох видів пластику, POM можна легко різати, свердлити та фрезерувати за допомогою стандартних металообробних інструментів, що робить його фаворитом для обробки прототипів із ЧПУ та дрібносерійних деталей.
Однією з найцінніших характеристик POM є його низький коефіцієнт тертя та самозмащувальна природа. Він надзвичайно добре протистоїть зношенню, тому його часто використовують для виготовлення шестерень, підшипників, втулок і механізмів ковзання. Замінивши металеві частини на POM, інженери можуть зменшити загальну вагу, усунути потребу у зовнішньому мастилі та знизити рівень шуму під час роботи.
Однак обробка POM вимагає суворої уваги до деталей. Він має відносно високий коефіцієнт усадки (зазвичай від 1,8% до 2,5%), що означає, що розробники форм повинні враховувати цю зміну об’єму, щоб забезпечити точні допуски. Крім того, POM не можна перегрівати або піддавати впливу сильних кислот під час обробки, оскільки він може швидко розкладатися та виділяти формальдегід. Для досягнення оптимальних результатів необхідний точний контроль температури розплаву та температури форми.
